юридический

бесплатная юридическая консультация УКРАИНА

Добро пожаловать на форум - бесплатная юридическая консультация - контактные телефоны для консультаций - +79780358510
 В Вашем распоряжении весь форум! Создавайте тему в нужном разделе и задавайте интересующие Вас вопросы. На все вопросы мы обязательно дадим ответы в кратчайшие сроки. Спасибо за понимание!

    Як не стати "лохом"

    Поделиться
    avatar
    Admin
    Admin

    Сообщения : 379
    Дата регистрации : 2012-02-10
    Возраст : 42

    Як не стати "лохом"

    Сообщение  Admin в Сб Фев 18, 2012 1:59 pm

    Шахрайство є неминучим злом будь-якого ринку. Позбутися його не можливо. Однак, попри всю їхню професійність, їхні махінації можна "вирахувати" й уникнути збитків.

    Шахрайство є неминучим злом будь-якого ринку. Позбутися його не можливо. Там, де обертаються великі гроші, завжди крутитимуться шахраї. У своїй "діяльності" ці особи проявляють чудеса винахідливості, глибинне знання тонкощів ринку та людської психології. Однак, попри всю їхню професійність, їхні махінації можна "вирахувати" й уникнути збитків. Для цього треба дотримувати деяких правил, насамперед - не поспішати.

    ЗАСІДКА НА АФЕРИСТА
    Припустимо, до вас звернувся невідомий вам підприємець з вигідною комерційною пропозицією. Але щось вам тут видається підозрілим... Починаючи обговорювати справу, не соромтеся попросити в нього паспорт, запитайте повніші дані, телефон підприємства та домашню адресу. Можливо, хтось скаже: "Але ж не можна відразу під час першої-другої зустрічі шокувати потенційного партнера своєю надмірною підозріливістю: він образиться". Нічого страшного! Зробіть перший крок: покажіть свої документи, наприклад, ліцензію чи установчі документи. Після перегляду ваших паперів незнайомцеві буде важко відмовитися подати вам свої. Взявши до рук паспорт "нового партнера", передайте його своєму працівникові: нехай він зробить ксерокопію з усіх сторінок. А ви тим часом поцікавтеся зв'язками відвідувача: з ким і коли він мав останні угоди, як давно працює у своїй організації, де працював раніше. Головна мета розпитування - знайти спільних знайомих. На першій зустрічі ми радимо не говорити нічого визначеного: хапатися за пропозицію двома руками чи, навпаки, відмовлятися від неї. Скажіть, що ви зацікавлені в майбутній співпраці, але вам треба все обдумати й зважити. Не "купуйтеся" на натяк: "Що ж, тоді на цю мою пропозицію радо пристане дехто з ваших конкурентів". Це пусте! У бізнесі ніхто нікому не робить дорогих подарунків: якщо клієнт прийшов до вас, то ви йому вигідні. Далі: якщо ваш відвідувач прибув на автомобілі, запишіть його марку й номер. Після того як потенційний партнер піде з вашого офісу, спробуйте перевірити його дані. Паспорт варто перевірити на предмет втрати, не завадить і звірити адресу прописки з даними адресного бюро. Контактні телефони належить перевіряти за незалежними джерелами (наприклад, за телефонним довідником або через банк, де відвідувач має розрахунковий рахунок). Сконтактуйтеся з організаціями, що підтримують ділові зв'язки з клієнтом, поцікавтеся приміщеннями та сховищами фірми, яку представляє ваш відвідувач: якими є терміни й умови оренди, чи є на складі ще якась продукція, крім тої, яку вам запропонували? Якщо є можливість, перевірте номер автомобіля. Не починайте залагоджувати справу, аж поки у вас не залишиться жодного сумніву!

    ПЕРЕКОНАВШИСЬ, ЩО ВСЕ ПРАВИЛЬНО, НЕ "РОЗСЛАБЛЯЙТЕСЯ"!
    Перед оформленням угоди переконайтеся в якості й кількості всієї партії товару, не забудьте точно з'ясувати, кому він належить. Уклавши угоду, надалі дотримуйте таких правил:
    якщо ви одержали "платіжку", то обов'язково перевірте в банку, чи надійшли гроші на ваш рахунок;
    не переправляйте товар попутною машиною, що якраз "випадково опинилася поруч";
    по дорозі не вступайте в контакти з незнайомими людьми, які пропонують вам "перекусити" на короткій стоянці-відпочинку;
    якщо посеред дороги до вас звертається представник фірми, що заплатила за товар, і просить змінити маршрут (завезти товар на інший склад), негайно сконтактуйтеся з офісами своєї фірми та фірми-партнера!
    до моменту отримання грошей не передавайте нікому документів на товар;
    передаючи товар, встановіть особу одержувача (він може виявитися шахраєм, який знає про вашу угоду). Передавати товар треба тільки на складі фірми-отримувача. Ніколи не перевантажуйте товар з машини на машину у випадкових місцях! o у разі готівкового розрахунку за товар спочатку отримайте гроші й переконайтеся, що вони "справжні";
    не розраховуйтеся великими сумами на чужих складах, якщо з вами немає надійної охорони;
    не залишайте клієнта "наодинці" з вашими грішми, не отримавши товару й не переконавшись в його якості та кількості;
    інколи шахраї дурять підприємців "макетами", пакуючи в товарні коробки сміття та різний непотріб (а "до рук" покупцеві дають коробку зі справжнім товаром). Якщо у вас виникла підозра, що вам показують саме цей "фокус", наполегливо попросіть дати вам можливість самостійно вибрати коробку. У разі бурхливих протестів беріть те, що вам "впихають", і йдіть прямісінько до міліції.

    "КИДАЛО КОСИТЬ ПІД МЄНТА"
    Людською мовою цей підзаголовок звучить так: "шахрай, переодягнений у міліцейську форму, вдає зі себе міліціонера, який виконує службові обов'язки". Довіряти міліціонерам і довіряти людям, вбраним у міліцейську форму, - не одне й те саме. Навіть якщо вам показують службове міліцейське посвідчення (до речі, кримінальна практика знає десятки випадків, коли "лох" довірливо й тупо "купується" на старезні міліцейські посвідчення, у яких чітко написано "Министерство внутренних дел Украинской ССР").
    Афери з використанням довіри до міліції базуються на добре врахованих психологічних чинниках, а саме:
    на довірі громадян до міліцейської символіки та їхній готовності коритися владі;
    на повазі й, водночас, на неуважності до службових посвідчень та інших документів;
    на слівцях та зворотах з міліцейського службового лексикону, який вміло використовують шахраї.

    Ось кілька прикладів шахрайства такого типу.
    "Аварія на дорозі". До офісу фірми зайшов втомлений молодий лейтенант у міліцейській формі, зі смугастим жезлом у руках. Махнув перед носом секретарки якимось посвідченням і сказав, що він з державтоінспекції. Згодом розповів сумну історію, яка щойно трапилася з власником фірми: "Там за містом ваш Петро Степанович на своїй блакитній "тойоті" пом'яв машину якомусь великому чиновнику. Всі "даїшники" міста з'їхалися, ваш Петро Степанович з нашим полковником начебто про щось вже "домовилися", тож Петро Степанович послав мене сюди, щоб ви йому негайно передали через мене п'ять тисяч гривень. А я, зі свого боку, маю віддати вам його "права". Відтак показав секретарці посвідчення водія, видане на ім'я її "шефа". На цей документ секретарка й "купилася". Втім, як і головна бухгалтерка, яка мовчки взяла з каси гроші й віддала їх міліціонерові.
    А що ж було насправді? Два шахраї, недовго послідкувавши за офісом, вивчили звичні маршрути власника фірми. Того дня, одягнувши міліцейську форму, зупинили його за кілька кварталів неподалік. "Капітан" після недовгої "перевірки" заявив: "Шановний, щось ваші "права" виглядають підозріло. І серія якраз та сама, що вже траплялася на підроблених посвідченнях... У нас тут за рогом машина з оперативної експертизи, тож зачекайте 10 хвилин, поки лейтенант збігає й перевірить. А мені ви поки що розповісте, де, коли і як ви отримали цей документ". Минуло з півгодини: "Щось мій лейтенант довго не повертається. Піду, з'ясую, чого це він там забарився..." Зрозуміло, що після цієї фрази "капітана" тільки й бачили...
    "Міліцейський конфіскат". До магазину-кафетерію почав навідуватися симпатичний молодик - просто так, на каву, яку страшенно полюбляв. Одного разу навіть попросив покликати господаря, щоб подякувати йому за гарну каву та добрий сервіс. При нагоді сказав, що він вирішив постійно обідати в цьому кафетерії, бо йому це дуже зручно, бо він неподалік працює. "А де ви працюєте?" - механічно поцікавився власник кафетерію. Молодик показав на... будинок обласного управління МВС: "Я - Віктор Н., офіцер відділу боротьби з економічними правопорушеннями".
    Минув тиждень. Якось, пообідавши, Віктор мимохідь запитав підприємця: "А де ви робите оптові закупи?" Той відповів, що на оптовому ринку. "Гм... А хочете, я вам зроблю подарунок? Я можу допомогти вам зробити оптові закупи харчів за майже символічними цінами. Мій добрий колега-майор відповідає за державну реалізацію товарів, які ми періодично конфіскуємо в правопорушників. Можу посприяти..." І вже наступного дня приніс видрукуваний на чотирьох аркушах список, де на не дешеві харчові продукти було виставлено справді жалюгіднi ціни.
    ...Цілий вечір власник кафетерію і бухгалтер сиділи над розрахунками. Очі розбігалися, хотілося "затоваритися" на кілька місяців наперед: за "міліцейськими" цінами виграш на закупах сягав майже 50 відсотків!
    На призначену годину підприємець з'явився до грізної установи. З дверей вийшов Віктор: "О, ви вже тут? Давайте ваш список..." - і зник за дверима. Повернувся по кількох хвилинах разом з якимось майором у міліцейській формі, показав на списку чиюсь резолюцію з підписом і весело закомандував: "Усе гаразд, їдьте за товаром ось із цим колегою".
    ...Дорогою майор сердито бурчав, що його відволікають від роботи. Тим часом під'їхали до якогось великого складу. Забравши в підприємця паспорт, майор кудись пішов і невдовзі повернувся з квитанцією, у якій було зазначену суму закупів: "Давайте гроші: я внесу до каси. Ось ваш паспорт і перепустка, не гайте часу, заїжджайте через ворота й зупиніться біля восьмого сховища". Проказавши це, знову кудись зник. Більше підприємець його не бачив. І своїх грошей теж. А "Віктор" після тієї історії вже не з'являвся в кафетерії...
    "Мєнти" з "уазика". Працівники солідної фірми, отримавши в банку заробітну платню для персоналу та деякі гроші на різні бізнесові потреби, поверталися до офісу. Серед міста (!) на перехресті їх зупинили "беркутівці" на "уазику". Почалася перевірка документів і всього, що було в машині. Раптом один з "міліціонерів" заявив, що гроші у валізі бухгалтера фальшиві й що їх треба "перевірити в управлінні". Суворі "беркутівці" без зайвих слів прикували комерсантів наручниками до сидінь і, забравши валізу, поїхали "уазиком" геть. Усвідомлення, що їх пошили в дурні, прийшло до героїв нашої історії тільки за кільканадцять хвилин... А як же легко було зробити таку просту річ: запитати прізвище "старшого", зателефонувати з "мобільника" до міського управління МВС і задати елементарне питання про те, чи "справді зараз підрозділ капітана Н. проводить перевірку на такій і такій вулиці?" Підприємці, будьте пильними!

    www.vlasnasprava.info

      Текущее время Вт Янв 23, 2018 3:21 pm